Содержание

Практична психологія — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Практи́чна психоло́гія та психологічна практика — сфера людської діяльності, система психологічних знань та область досліджень, зміст якої надзвичайно близький до змісту поняття прикладна психологія.

В обох випадках йде мова про діяльне застосування здобутків психологічної теорії. Але практична психологія розвиває самостійну сферу діяльності, на відміну від прикладної, яка лише видозмінює існуючі практики відповідно до рекомендацій психологічної теорії. Так, можна, наприклад, одночасно говорити про практичну психологію в соціальній роботі та психологію соціальної роботи (прикладний стосовно соціальної роботи аспект психологічної науки).

Сфера діяльності людини — практична психологія може розгортатись як незалежною, так і організаційно пов’язаною з суміжними практиками. Наприклад психолог-практик може, консультувати щодо тайм-менеджменту в рамках особистої практики або як працівник служби HR (навчання та розвитку персоналу) на підприємстві.

Виокремлення прикладної та практичної психологій є спірним питанням. У переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців немає прикладної психології, натомість, є практична.

Стандарти практичної психології[ред. | ред. код]

Законодавчо визначені такі стандарти практичної психології:

Фахівець із напряму підготовки «Практична психологія» підготовлений до робіт:

  • психодіагностична та психокорекційна робота з різними категоріями громадян;
  • надання консультативних послуг фізичним особам, установам та організаціям;
  • психологічний супровід діяльності різних організацій усіх форм власності, а також установ і підрозділів органів державної влади та управління;
  • проведення соціально-психологічних досліджень та оптимізація психологічного клімату у трудових колективах;
  • профорієнтація та профвідбір;
  • виявлення психологічних причин соціальної дезадаптації дітей, вибір форм і змісту психокорекційної та психолого-профілактичної роботи;
  • психологічний патронаж проблемних категорій населення (інваліди, діти з делінквентною, адиктивною поведінкою та ін. ).

Основні галузі професійної діяльності психолога-практика:  діагностична, корекційна, консультативна, комунікативна, просвітницька, навчальна, виховна, розвивальна, організаційна.

  • Робота практичного психолога з батьками : [навч.-метод. посіб.] / Д. І. Бородій, В. С. Корнят; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів : Растр-7, 2015. — 229 c. — Бібліогр.: с. 127-134.
  • Функції та специфіка роботи практичного психолога : навч. посіб. / О. А. Блінов, П. П. Криворучко, В. М. Марченко ; Київ. міжнар. ун-т, Ін-т психології та соц.-політ. наук, каф. психології. − К., 2009. − 461 с. − Бібліогр. в кінці розд. − ISBN 978-966-8299-48-3.

Практична психологія — ПСИХОЛОГІС

Практична психологія — психологія, спрямована на практику і орієнтована на роботу з населенням: займається просвітницькою роботою, надає населенню психологічні послуги та психологічні товари: книги, консультації та тренінги.

З цієї точки зору, практична психологія — це освіта, освіта, сфера послуг плюс бізнес.

Психологи, які працюють у сфері практичної психології — практичні психологи.

Психологія, особливо практична психологія, завжди у відтінках. Коли-то вона більш педагогіка, коли-то філософія життя, коли-то — більш консультація або більше психотерапія, іноді психологія приходить до нас в езотеричних одязі, іноді це неприкритий бізнес: «купи — продам!», іноді це просто розвага для нудьгуючих.

Практичну психологію іноді плутають з життєвою або популярною психологією, але це не цілком вірно: практична психологія зовсім не обов’язково женеться за популярністю і часто будується цілком у науковому ключі. Практична психологія орієнтована в першу чергу на запити практичного плану, а не на розваги. Книги з практичної психології містять більше корисного, ніж розважального матеріалу, і тому затребувані тільки тими читачами, які читають їх не заради «почитати», а в зв’язку з якимось питанням і для якогось справи. Крім того, популярна психологія пишеться для всіх, а не тільки для освічених людей, і її зміст зазвичай більш легковажно, менш завантажувально, ніж зміст книг з практичної психології.

Популярну психологію можна просто читати, практичну психологію потрібно освоювати.

Практична психологія відрізняється від прикладної психології. Об’єднує їх те, що і практична, прикладна психологія спрямовані не на теорії, а на практику, однак переплутати їх важко. Справа в тому, що прикладна психологія орієнтована на фахівців-психологів, а практична — на неспеціалістів, а на широкі кола населення. У них зовсім різний мова: у прикладної психології суто науковий, у практичній — нормальний мову повсякденного спілкування. Прикладна психологія займається освітою професіоналів, практична, спрямована на освіту людей, для яких вона не є професійним знанням. Практична психологія спирається не тільки на наукову базу, але і на які виправдали себе в практиці робочі метафори, нехай і не мають наукової основи. Прикладна психологія намагається бути суворіше і не допускати подібних вільностей.

З наукою у практичній психології відносини не прості хоча б тому, що поле практичної психології об’єднує дуже різні підходи і дуже різних фахівців, як поважають науку, так і далеких від науки людей. Практична психологія, яка працює в поведінкової парадигми, в більшій мірі спирається на наукову базу. Психологи, які працюють у феноменологічної парадигми, в більшій мірі спираються на узагальнення і аналіз практичного досвіду, наслідком чого в деяких випадках вони випереджають науку (наука дійсно не дуже поворотлива і часто сильно відстає), в інших випадках — йдуть від науки в довільні спекуляції.

Існує тенденція практичну психологію зводити до психотерапевтичної практиці, однак це і фактично, і принципово невірно.

Так, багато які звертаються до психологів люди мають психологічні запити, мають значною мірою психотерапевтичний характер: «Як впоратися з душевним болем?», «Як бути, якщо нічого не хочеться?» — і так далі. Відповідно, значна частина практичної психології нерозривно пов’язана з психотерапевтичної роботою, проте зовсім не зводиться до неї. Психодіагностика, психокорекція, психологічне освіту, психологічне навчання, психологія розвитку — всі ці величезні галузі практичної психології психотерапією не є.

Практична психологія — не тільки допомога людям, але і бізнес, і її розвиток визначається не тільки цілями і цінностями фахівців, але і вимогами ринку. Майбутнє практичної психології — за психологією, яка вміє заробляти гроші. Але кращі психологи будуть заробляти гроші, думаючи про довгострокові наслідки своєї роботи, думаючи про свій внесок у збереження людьми здорового глузду, поваги до науки і довіри до розуму.

Методи практичної психології

Методи практичної психології включають в себе методи тих галузей і розділів, які її утворюють: педагогіки, консультування, психотерапії.

Це методи підкріплення, навіювання, метод використання зразка та інші, що використовуються у педагогіці і навчальної практичної психології.

Методи консультативної та психотерапевтичної роботи.

Практичний психолог — ПСИХОЛОГІС

Практичний психолог — фахівець-психолог, який має вищу освіту і займається психологічною практикою: надає психологічні послуги людям і організаціям, провідний консультації і тренінги, що влаштовує терапію і шоу, що займається колись просвітницькою роботою, коли-то розважаючи людей.

Досвідчений астролог займається теж в першу чергу практичною психологією, але у нього зазвичай немає диплома психолога і, головне, він вирішує позиціонувати себе по-іншому, продавати себе як астролога, а не як психолога — якщо астролога краще купують.

Питання маркетингу, уявлення себе на ринку — важливий. Багато психологів, раптом розуміючи, що в його ніші психологи не в честі, відхрещуються від психології і називають себе: психоаналітик, гештальт-терапевт, коуч.

Практичний психолог і наука

Практичний психолог відрізняється від академічного психолога, психолога-теоретика, що займається науковими дослідженнями, однак не можна говорити, що академічна психологія наукова, а практична немає. Правда те, що академічна більш наукова, вона як правило наукова, а практична психологія буває різною. При цьому кращі психологи-практики і спираються на наукові розробки, і їм сприяють. На їх досвіді багато в чому будується сучасна теоретична психологія. Дивись Практична психологія

Практичний психолог і академічний психолог-прикладник

У широкому сенсі слова практичний психолог — це психолог, орієнтований на практику. У такому розумінні до практичним психологам відносяться не тільки психологи, що працюють з населенням (психологи, тренери, психотерапевти, шкільні психологи), але й академічні психологи-прикладники. У більш вузькому і поширеному розумінні слова практичний психолог відрізняється від академічного психолога-прикладника, оскільки прикладна психологія орієнтована на фахівців-психологів, які будуть користуватися її рекомендаціями, а практична психологія орієнтована безпосередньо на населення, з якої відбувається та чи інша освітня, терапевтична або тренінгова діяльність. В першу чергу у них різний мову. Прикладники розмовляють мовою академічної психології. Практичні психологи виробляють мову, яка є засобом їх роботи з населенням, зі звичайними людьми, з мамами і дітьми.

Практичний психолог як професія і спосіб заробітку

Професія психолога більш цікава, ніж прибуткова. Краще всього бути психологом і працювати з людьми, коли паралельно є надійний джерело доходів, коли про гроші можна не думати. Як спосіб заробітку, найпоширеніші рішення — це консультування або ведення психологічних груп. См.→

Основний інструмент роботи практичного психолога — його особистість

Психолог працює в першу чергу своєю особистістю. Без знань і професійних навичок психолога немає, але в якій формі і наскільки ефективно ці його знання дійдуть до його клієнтів або учасників його тренінгів, визначає його особистість. Не можна всерйоз вимагати від клієнтів і учасників того, що ви не робите самі. См.→

Підготовка практичного психолога

Вищі навчальні заклади, що готують не просто психологів, а саме: практичних психологів:

Практичний психолог в рамках психологічної служби

Діяльність практичного психолога в рамках психологічної служби регламентується «Положенням про психологічну службу».

В системі освіти нормативними документами практичний психолог проводиться як «педагог-психолог».

Журнали, орієнтовані на практичного психолога

  • «Журнал практичного психолога» — індекс 71808 по каталогу «Роспечать»
  • «Психолог в дитячому саду» — індекс 81927 по каталогу «Роспечать»
  • «Психологія і школа» — індекс 81928 по каталогу «Роспечать»
  • «Психологічна діагностика» — індекс 82159 по каталогу «Роспечать»
  • «Журнал практичної психології і психоаналізу»
  • «Шкільний психолог» — газета

Якими бувають психологи? Як стати гарним психологом?

Дивись інтерв’ю Н. І.Козлова газеті «Труд»: «Як стати хорошим психологом»

Практичний психолог як спосіб життя

Коли більшість людей не вміло писати, була шанована професія писаря. Коли вмінню писати масово вивчили в школах, це перестало бути професією і стало рядовим умінням. Також і психологія — в ситуації масової безграмотності «Психолог» є шанована професія. Коли цього масово будуть вчити в школах, це стане рядовим умінням: «Я вмію плавати, писати, рахувати і розбираюся в людях — що тут особливого?»

Практическая психология | Блог 4brain

Практическая психология – раздел психологии, занимающийся практическим применением ее знаний. Она применяется во всех сферах человеческой деятельности: спорте, здравоохранении, образовании, производстве, праве. Широкую популярность приобрела благодаря развитию Интернета и интересу многих людей к самой науке. Это имело следствием появление многочисленных работ по практической психологии, которые на самом деле отношение к ней имели весьма отдаленное.

Задачи практической психологии

Областями практической психологии являются:

  • Психологическая коррекция: целенаправленное воздействие на психику человека, благодаря которым она приводится в соответствие с возрастной группой или иной нормой.
  • Психодиагностика: получение психологической информации о человеке или группе.
  • Психотерапия: оказание помощи в продуктивном изменении личности в случае серьезных психологических проблем.
  • Психологическое консультирование: создание условий для преодоления жизненных трудностей и продуктивного существования в конкретных обстоятельствах.

Основой является то, что человек предстает целостно, в единстве своих специфических способностей, качеств, процессов, психолог-практик должен использовать совокупность различных методов, сложившихся в разных школах и направлениях психотерапевтической практики.

Практическая психология объединяет все области психологии, которые нацелены на практику. Ее главной задачей является помощь людям, переживающим сложности. К примеру, в психологической помощи могут нуждаться:

  • Супруги, чей брак распадается из-за постоянных конфликтов.
  • Больной человек, который испытывает психологические проблемы.
  • Школьник, стоящий на пороге выбора профессионального пути.
  • Человек в ситуации внутреннего конфликта и кризиса.
  • Подростки с нарушением поведения.
  • Группы людей и коллективы, связанные родственными или профессиональными связями.
  • Лидеры, которые управляют другими людьми и хотят это делать эффективно.

Помимо этого, практическая психология решает три уровня задач:

  1. Прикладные задачи: разработка методических материалов по практической психологии, специальных обучающих программ, создание проектов нормативных документов такой деятельности.
  2. Научно-исследовательские задачи: изучение закономерностей формирования и развития личности с целью разработки методов, технологий и способов применения психологических знаний.
  3. Практические задачи: определяются непосредственно по месту профессиональной деятельности психолога-практика.

Если вы решили самостоятельно изучать практическую психологию, то для вас начало ее изучения должно сводится к решению следующих трех задач:

Первая задача: научиться понимать сущность своих психических явлений и их закономерности.

Вторая задача: научиться управлять своими психическими явлениями.

Третья задача: использовать полученные знания для решения психологических проблем.

С чего начать изучение практической психологии?

Если не принимать во внимание очевидный совет «поступите в ВУЗ», то окажется, что это достаточно сложный вопрос.

Профессиональные психологи-практики очень критично относятся к популярной психологической литературе, называя ее «поп-психологией», что звучит довольно уничижительно. И достается не только заправским знатокам истинного предназначения женщин или специалистам по психологии отношений, но и известным авторам, таким как Дейл Карнеги, Эрик Берн, Джон Грэй.

Но если у вас нет 5-6 лет на то, чтобы получить высшее образование в этой области, а изучить практическую психологию с целью самопомощи хочется, то нужно много читать, причем не только академические учебники. Зачем?

Тони Роббинс в книге «Разбуди в себе исполина» писал, что до того, как начать помогать людям, он прочел около 500 книг по психологии. Он читал и тут же применял теорию на практике. Роббинс советует НЛП, потому что эта область дает огромное количество методик для коррекции. Верить этому или нет? Дело ваше, но у Роббинса огромное количество почитателей по миру, которым он по их же словам помог, так что как минимум интерес его работы вызывают.

Поэтому главный совет один – читайте как можно больше, но при этом всегда проверяйте все рекомендации, которые находите в книгах, поддавайте информацию критическому анализу, сопоставляйте.

Вы можете найти свой собственный путь. Учтите, что многие великие мотиваторы, люди, которые влияют на жизни тысяч других, на самом деле самоучки. Они выбрали свою дорогу, читали и учились хаотично, и это в итоге создало их уникальные личности с оригинальными идеями. Так, конечно, вы не получите академических знаний, но все зависит от изначальных целей, с которыми вы принимаетесь за изучение.

Это же касается и тех, кто хочет получить высшее образование – не ограничивайтесь учебниками по программе, изучайте новое, потому что это очень динамичная область, в которой едва ли не каждый день совершаются удивительные открытия.

При этом раз в неделю задавайте себе следующие вопросы, чтобы не сбиться с курса:

  • Чего я в действительности хочу добиться, изучая психологию?
  • Как повлияет ее изучение на меня и мое окружение?
  • Как изменится моя жизнь, когда я буду обладать необходимыми знаниями?
  • Действительно ли это та цель, на которую я готов потратить часть драгоценной жизни?

Не становитесь теоретиком в худшем понимании этого слова. Бросайте в бой изученные методики, проверяя их эффективность. Но с этим связано еще одно предостережение: некоторые техники являются слишком сложными для человека неподготовленного. Поэтому прежде чем что-то сделать, хорошо подумайте о том, готовы ли, о последствиях и рисках. Не бросайтесь с головой в омут, следуя первому и самому популярному совету выходить за рамки зоны комфорта.

Психология личности

Психология личности – это раздел науки, позволяющий понять суть человеческой натуры и индивидуальности с психологической точки зрения. Она тесно связана с практической психологией, поэтому интересоваться одним направлением невозможно не затронув другое.

Например, чтобы лучше понимать людей, вам понадобится ознакомиться со свойствами личности:

Характер. Это структура стойких, сравнительно постоянных психических свойств, определяющих особенности отношений и поведения личности. Однако целостность характера не абсолютна и может меняться со временем. Очень сильно зависит от темперамента.

Темперамент. Без понимания темперамента вы не сможете составить полную карту личности человека. Он составляет основу формирования и развития характера, а также обусловлен типом высшей нервной деятельности человека. Если какой-то человек медлителен, а его эмоции вяло перетекают из одной в другую, можете быть уверены, что это либо флегматик, либо меланхолик. Разумеется, в каждом человеке есть что-то от каждого типа темперамента, однако один из них всегда преобладает.

Способности. Это свойства личности, являющиеся условиями успешного осуществления определенного рода деятельности. Они не сводятся к навыкам, умениям и знаниям, а обнаруживаются в глубине, быстроте и прочности овладения способами и приемами некоторой деятельности. Существуют физические, литературные, музыкальные, конструктивно-технические, математические, учебные и умственные способности.

Мотивация. Это психофизиологический процесс, управляющий поведением человека, задающий его направленность, организацию, активность и устойчивость. Если вы не научитесь мотивировать других или хотя бы себя, это может убить всякое желание развиваться как личность, работать, менять мир, влиять на окружающих.

Все эти черты личности тесно связаны друг с другом. Психология – очень сложная и развивающаяся наука, поэтому ее изучение – это процесс длиною в жизнь. Если вы полюбите учиться, то сможете сделать ее частью своей жизни или даже профессией.

Книги по практической психологии

Тема практической психологии чрезвычайно обширна, поэтому если вы хотите изучить ее глубже, ознакомьтесь с книгами из этого списка.

  • «Как относиться к себе и людям, или Практическая психология на каждый день» Николай Козлов.
  • «Это в ваших силах. Как стать собственным психотерапевтом» Джанетт Рейнуотер.
  • «Книга для тех, кому нравится жить, или Психология личностного роста» Николай Козлов.
  • «На пределе. Неделя без жалости к себе» Эрик Бертран Ларссен.
  • «Психология о личности» Алексей Бодалев.
  • «Игры, в которые не играют успешные люди. Мастер-класс практической психологии» Пия Билунд, Коре Кристиансен.
  • «Рабочая книга практического психолога: пособие для специалистов, работающих с персоналом» Алексей Бодалев.
  • «Практическое консультирование» Галина Колесникова.
  • «Дар психотерапии» Ирвин Ялом.
  • «Учебник по системной терапии и консультированию» Арист фон Шлиппе.
  • «Книга о власти над собой» Тони Роббинс.
  • «Из лягушек – в принцы» Ричард Бэндлер и Джон Гриндер.

Желаем вам удачи!

Понравилась статья? Присоединяйтесь к нашим сообществам в соцсетях или каналу в Telegram и не пропускайте выход новых полезных материалов:

Основні напрямки практичної психології. Напрямки практичної психології нерозривно пов’язані з розв’язуваними в їх рамках завданнями. Перелік завдань, що стоять перед практичним психологом, вкрай великий і залежить від загального характеру його роботи. Зазначимо лише основні. Так, психолог може сприяти в досягненні деякої більше загальною, не психологічної мети. На цій підставі розрізняють сфери практичного застосування психологічного знання.

Психолог на підприємстві сприяє успішному веденню бізнесу (наприклад, промисловий психолог, консультант з соціально-психологічних питань, організатор і ведучий тренінгів тощо). Психолог в освітніх установах сприяє освітньому процесу (наприклад, шкільний психолог, психолог центру профорієнтації та переорієнтації тощо). Практичний психолог в медичних установах бере участь у постановці діагнозу (особливо психіатричних та психосоматичних хворих) і немедикаментозном лікування. Поряд з цим є сфери діяльності, де практичний психолог є провідною фігурою і вирішує суто психологічні завдання. З цього основи можна виділити основні напрямки практичної психології.

 

· Психологічне консультування — надання допомоги в визначенні, уточненні та вирішенні проблем клієнта.

 

Це, насамперед, психотерапія, тобто лікування за допомогою психічного впливу. Цей метод використовується для лікування психічних, нервових і психосоматичних захворювань (Слободяник А.П. 1977; Рудестам К., 1993). Умовно поділяють клінічно орієнтовану психотерапію, спрямовану на пом’якшення та ліквідацію наявної симптоматики, і особистісно орієнтовану психотерапію, яка ставить завданням сприяння пацієнту у вирішенні його особистісних проблем, зміну його ставлення до соціальним станом і самому собі з метою успішної адаптації і подолання виникаючих труднощів. Психотерапія найбільш ефективна тоді, коли психічному фактору в лікуванні належить визначальна або вельми істотна роль. З цієї причини психологи частіше всього працюють з неврозами, прикордонними психічними станами і психосоматичними захворюваннями.

Працюючи з неврозами, психолог аналізує причини, викликали конфлікти, що визначають стан клієнта, і намагається їх вирішити. При психотерапії неврозів використовуються різні методи психотерапевтичного дії, які за кількістю учасників умовно можна розділити на методи індивідуальної психотерапії та групову психотерапію, а за характером впливу на методи особистісно-орієнтованої психотерапії, методи сугестивної психотерапії, методи поведінкової психотерапії.

Найбільш значущою видається класифікація напрямків психотерапії за тим вченням, на підставі якого вона виникла. Наприклад, можна говорити про психотерапії, заснованої на класичному психоаналізі 3. Фрейда і неофрейдизме К. Хорні, Е. Фромма, психотерапії, заснованої на подолання травми pождения О. Ранка, психобіологічної психотерапії А. Мейєра, психодрами Я. Морено, трансактном аналізі Е. Берна, логотерапії Ст. Франкла, індивідуально-психологічної психотерапії А. Адлера, раціональної психотерапії П. Дюбуа, соціальної терапії Б. Грейхема, дзен-психотерапії, гештальттерапії Ф. Перлза, тілесно орієнтованої психотерапії Ст. Райха. Окрему групу становлять напрямки психотерапії, в основу яких належить лікувальний вплив мистецтва (арттерапія, музикотерапія, імаготерапія) або вплив природи (натурпсихотерапия)

Іншою важливою сферою практичної психології є психологічне консультування. В самому загальному вигляді консультування — це надання допомоги у визначенні, уточненні та вирішенні задачі або проблеми, що стоїть перед людиною, за умови, що сам консультант не несе відповідальності за реалізацію рішення (не відповідальність за прийняті рішення). Іншими словами, консультант виступає в ролі людини, що дає поради, залишаючи за клієнтом право скористатися цими порадами на свій розсуд. Між психотерапією і консультуванням є багато спільного, але суттєвою відмінністю є те, що консультування спочатку орієнтоване на психічно здорових людей, здатних взяти на себе відповідальність за свої вчинки. Практика консультування різноманітна і спеціалізована; вона включає в себе кілька видів консультування.

1. Сімейне консультування, застосовується переважно для вирішення проблем взаємин подружжя, а також батьків і дітей (Альошина Ю. О., 1994).

2. Особистісне консультування, застосовується переважно для вирішення проблем набуття сенсу життя, визначення і зміни життєвого шляху, проблем особистісного зростання і т. п. Цей вид консультування часто стикається з психотерапією.

3. Управлінське консультування, застосовується переважно в якості психологічної допомоги менеджерам у вирішенні їх проблем і для вирішення проблем взаємодій з персоналом, а також в питаннях і професійного консультування. профорієнтації (як допомога у вирішенні проблем професійного самовизначення і вибору професії) («Управлінське консультування», 1992; Тобіас Л., 1997).

4. Специфічним видом консультування є «телефон довіри», що дозволяє людині звернутися за психологічною допомогою в найбільш важкі моменти його життя і попередити, а часто і запобігти небажані дії і вчинки (аж до суїцидів).

Різні види психологічних завдань вимагають спеціальної освіти і спеціального практичної підготовки, внаслідок чого різні види консультування істотно відрізняються один від одного за формою і за методами проведення, а зміна спеціалізації вимагає серйозного додаткового навчання.

Важливим видом психологічної практики, заснованим на використанні психодіагностичних методик і дозволяє отримувати значну психологічну (в тому числі і особистісно значущу інформацію про конкретну людину або групу людей, є практична психодіагностика, основною процедурою якої є психодіагностичне обстеження («Загальна психодіагностика», 1987). Особливою завданням при проведенні психодіагностичного обстеження є інтеграція даних, отриманих при використанні різних методик, і складання психологічного портрета, відображає індивідуальність людини. Іншою, не менш важливою завданням є прогнозування поведінки людини в різних ситуаціях і при взаємодії з іншими людьми, що буває важливо, наприклад, при формування команди, висунення людини на керівну посаду, при діяльності в складних і незвичайних умовах і т. п. Саме такі завдання вирішують практичні психологи в діагностичних центрах і лабораторіях, проводячи психодіагностичні обстеження. Якщо потрібно оцінити ступінь відповідності даної людини займаній посаді або можливість виконання конкретною людиною тих чи інших обов’язків, то такого роду завдання виконуються в ассесмент-центрах, проводять, як правило, незалежну оцінку кандидатів.

 

· Психологічна корекція — відновлення психічних функцій, а також усунення або компенсація психічних аномалій розвитку з допомогою відновного навчання.

 

Особливим видом психологічної практики є психологічна корекція. Особливо яскраво вона проявляється в нейропсихології і у віковій психології. В нейропсихології психологічна корекція є складовою частиною реабілітаційного напрями і передбачає відновлення вищих психічних функцій людини при локальних ураженнях мозку за допомогою спеціальних методів і прийомів відновного навчання (Лурія А. Р., 1973; Цвєткова Л. С., 1972; Лебединський Ст. Ст., 1990). У віковій психології зусилля практичних психологів, які займаються корекцією, спрямовані на усунення або компенсацію психічних аномалій розвитку: емоційних, пізнавальних, психомоторних (Дубровіна В. В., 1987).